From з- (z-) + ці́пити (cípyty).
зці́пити • (zcípyty) pf (imperfective зці́плювати or зціпля́ти (dialectal)) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зці́пити, зці́пить zcípyty, zcípytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | зці́плений zcíplenyj impersonal: зці́плено zcípleno |
| adverbial | — | зці́пивши zcípyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | зці́плю zcíplju |
| 2nd singular ти |
— | зці́пиш zcípyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | зці́пить zcípytʹ |
| 1st plural ми |
— | зці́пим, зці́пимо zcípym, zcípymo |
| 2nd plural ви |
— | зці́пите zcípyte |
| 3rd plural вони |
— | зці́плять zcípljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зці́пмо zcípmo |
| second-person | зціп zcip |
зці́пте zcípte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зці́пив zcípyv |
зці́пили zcípyly |
| feminine я / ти / вона |
зці́пила zcípyla | |
| neuter воно |
зці́пило zcípylo | |