From розлучи́ти (rozlučýty) + -а́ти (-áty). Compare Russian разлуча́ть (razlučátʹ), Belarusian разлуча́ць (razlučácʹ), Polish rozłączać.
розлуча́ти • (rozlučáty) impf (perfective розлучи́ти) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розлуча́ти, розлуча́ть rozlučáty, rozlučátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | розлуча́ючи rozlučájučy |
розлуча́вши rozlučávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
розлуча́ю rozlučáju |
бу́ду розлуча́ти, бу́ду розлуча́ть, розлуча́тиму búdu rozlučáty, búdu rozlučátʹ, rozlučátymu |
| 2nd singular ти |
розлуча́єш rozlučáješ |
бу́деш розлуча́ти, бу́деш розлуча́ть, розлуча́тимеш búdeš rozlučáty, búdeš rozlučátʹ, rozlučátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
розлуча́є rozlučáje |
бу́де розлуча́ти, бу́де розлуча́ть, розлуча́тиме búde rozlučáty, búde rozlučátʹ, rozlučátyme |
| 1st plural ми |
розлуча́єм, розлуча́ємо rozlučájem, rozlučájemo |
бу́демо розлуча́ти, бу́демо розлуча́ть, розлуча́тимемо, розлуча́тимем búdemo rozlučáty, búdemo rozlučátʹ, rozlučátymemo, rozlučátymem |
| 2nd plural ви |
розлуча́єте rozlučájete |
бу́дете розлуча́ти, бу́дете розлуча́ть, розлуча́тимете búdete rozlučáty, búdete rozlučátʹ, rozlučátymete |
| 3rd plural вони |
розлуча́ють rozlučájutʹ |
бу́дуть розлуча́ти, бу́дуть розлуча́ть, розлуча́тимуть búdutʹ rozlučáty, búdutʹ rozlučátʹ, rozlučátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розлуча́ймо rozlučájmo |
| second-person | розлуча́й rozlučáj |
розлуча́йте rozlučájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розлуча́в rozlučáv |
розлуча́ли rozlučály |
| feminine я / ти / вона |
розлуча́ла rozlučála | |
| neuter воно |
розлуча́ло rozlučálo | |