Hello, you have come here looking for the meaning of the word
виділяти. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word
виділяти, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say
виділяти in singular and plural. Everything you need to know about the word
виділяти you have here. The definition of the word
виділяти will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition of
виділяти, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From ви́ділити (výdilyty) + -я́ти (-játy). Compare Russian выделя́ть (vydeljátʹ), Belarusian выдзяля́ць (vydzjaljácʹ), Polish wydzielać.
Pronunciation
Verb
виділя́ти • (vydiljáty) impf (perfective ви́ділити) (transitive)
- to select, to extract, to pick out, to single out
- Synonym: вибира́ти impf (vybyráty)
- to distinguish, to highlight, to mark out
- Synonym: вирізня́ти impf (vyriznjáty)
- to allocate, to allot, to appropriate, to assign, to set aside
- Synonyms: асигнува́ти impf (asyhnuváty), приділя́ти impf (prydiljáty), признача́ти impf (pryznačáty)
- (biology, physiology) to discharge, to excrete, to exude, to give off, to release, to secrete
- Synonym: випуска́ти impf (vypuskáty)
Conjugation
Conjugation of виділя́ти, виділя́ть (class 1a, imperfective, transitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
| imperfective aspect
|
| infinitive
|
виділя́ти, виділя́ть
vydiljáty, vydiljátʹ
|
| participles
|
present tense
|
past tense
|
| active
|
—
|
—
|
| passive
|
—
|
виді́люваний
vydíljuvanyj
impersonal: виді́лювано
vydíljuvano
|
| adverbial
|
виділя́ючи
vydiljájučy
|
виділя́вши
vydiljávšy
|
|
|
present tense
|
future tense
|
1st singular
я
|
виділя́ю
vydiljáju
|
бу́ду виділя́ти, бу́ду виділя́ть, виділя́тиму
búdu vydiljáty, búdu vydiljátʹ, vydiljátymu
|
2nd singular
ти
|
виділя́єш
vydiljáješ
|
бу́деш виділя́ти, бу́деш виділя́ть, виділя́тимеш
búdeš vydiljáty, búdeš vydiljátʹ, vydiljátymeš
|
3rd singular
він / вона / воно
|
виділя́є
vydiljáje
|
бу́де виділя́ти, бу́де виділя́ть, виділя́тиме
búde vydiljáty, búde vydiljátʹ, vydiljátyme
|
1st plural
ми
|
виділя́єм, виділя́ємо
vydiljájem, vydiljájemo
|
бу́демо виділя́ти, бу́демо виділя́ть, виділя́тимемо, виділя́тимем
búdemo vydiljáty, búdemo vydiljátʹ, vydiljátymemo, vydiljátymem
|
2nd plural
ви
|
виділя́єте
vydiljájete
|
бу́дете виділя́ти, бу́дете виділя́ть, виділя́тимете
búdete vydiljáty, búdete vydiljátʹ, vydiljátymete
|
3rd plural
вони
|
виділя́ють
vydiljájutʹ
|
бу́дуть виділя́ти, бу́дуть виділя́ть, виділя́тимуть
búdutʹ vydiljáty, búdutʹ vydiljátʹ, vydiljátymutʹ
|
| imperative
|
singular
|
plural
|
| first-person
|
—
|
виділя́ймо
vydiljájmo
|
| second-person
|
виділя́й
vydiljáj
|
виділя́йте
vydiljájte
|
| past tense
|
singular
|
plural
ми / ви / вони
|
masculine
я / ти / він
|
виділя́в
vydiljáv
|
виділя́ли
vydiljály
|
feminine
я / ти / вона
|
виділя́ла
vydiljála
|
neuter
воно
|
виділя́ло
vydiljálo
|
Derived terms
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “виділяти”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “виділяти”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
- “виділяти”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “виділяти”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “виділяти”, in Словник.ua (in Ukrainian)