на̀звати pf (Latin spelling nàzvati)
1 Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic.
2 For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively.
3 Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (“to be”) is routinely dropped.
4 Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (“to be”) is routinely dropped.
*Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.
From на- (na-) + зва́ти impf (zváty). Compare Russian назва́ть (nazvátʹ), Belarusian назва́ць (nazvácʹ), Polish nazwać.
назва́ти • (nazváty) pf (imperfective назива́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | назва́ти, назва́ть nazváty, nazvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | на́званий názvanyj impersonal: на́звано názvano |
| adverbial | — | назва́вши nazvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | назву́, назову́ nazvú, nazovú |
| 2nd singular ти |
— | назве́ш, назове́ш nazvéš, nazovéš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | назве́, назове́ nazvé, nazové |
| 1st plural ми |
— | назве́м, назвемо́, назове́м, назовемо́ nazvém, nazvemó, nazovém, nazovemó |
| 2nd plural ви |
— | назвете́, назовете́ nazveté, nazoveté |
| 3rd plural вони |
— | назву́ть, назову́ть nazvútʹ, nazovútʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | назві́м, назві́мо, назові́м, назові́мо nazvím, nazvímo, nazovím, nazovímo |
| second-person | назви́, назови́ nazvý, nazový |
назві́ть, назові́ть nazvítʹ, nazovítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
назва́в nazváv |
назва́ли nazvály |
| feminine я / ти / вона |
назва́ла nazvála | |
| neuter воно |
назва́ло nazválo | |