From при- (pry-) + в'яза́ти (vʺjazáty). Compare Russian привяза́ть (privjazátʹ), Belarusian прывяза́ць (pryvjazácʹ), Polish przywiązać.
прив'яза́ти • (pryvʺjazáty) pf (imperfective прив'я́зувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | прив'яза́ти, прив'яза́ть pryvʺjazáty, pryvʺjazátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | прив'я́заний pryvʺjázanyj impersonal: прив'я́зано pryvʺjázano |
adverbial | — | прив'яза́вши pryvʺjazávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | прив'яжу́ pryvʺjažú |
2nd singular ти |
— | прив'я́жеш pryvʺjážeš |
3rd singular він / вона / воно |
— | прив'я́же pryvʺjáže |
1st plural ми |
— | прив'я́жем, прив'я́жемо pryvʺjážem, pryvʺjážemo |
2nd plural ви |
— | прив'я́жете pryvʺjážete |
3rd plural вони |
— | прив'я́жуть pryvʺjážutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | прив'яжі́м, прив'яжі́мо pryvʺjažím, pryvʺjažímo |
second-person | прив'яжи́ pryvʺjažý |
прив'яжі́ть pryvʺjažítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
прив'яза́в pryvʺjazáv |
прив'яза́ли pryvʺjazály |
feminine я / ти / вона |
прив'яза́ла pryvʺjazála | |
neuter воно |
прив'яза́ло pryvʺjazálo |