Inherited from Old East Slavic повѣдати (povědati), from Proto-Slavic *povědati. Equivalent to по- (po-) + ві́дати (vídaty).
Cognates include Polish powiedzieć, powiadać, Czech povědět, Slovak povedať, Serbo-Croatian povijedati, Russian пове́дать (povédatʹ), Belarusian распавяда́ць (raspavjadácʹ), Slovene povedati, Bulgarian изповя́дам (izpovjádam).
пові́дати • (povídaty) pf (imperfective повіда́ти or пові́дувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | пові́дати, пові́дать povídaty, povídatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | пові́давши povídavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | пові́даю povídaju |
| 2nd singular ти |
— | пові́даєш povídaješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | пові́дає povídaje |
| 1st plural ми |
— | пові́даєм, пові́даємо povídajem, povídajemo |
| 2nd plural ви |
— | пові́даєте povídajete |
| 3rd plural вони |
— | пові́дають povídajutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | пові́даймо povídajmo |
| second-person | пові́дай povídaj |
пові́дайте povídajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
пові́дав povídav |
пові́дали povídaly |
| feminine я / ти / вона |
пові́дала povídala | |
| neuter воно |
пові́дало povídalo | |
The same as etymology 1.
повіда́ти • (povidáty) impf (perfective пові́дати or пові́сти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | повіда́ти, повіда́ть povidáty, povidátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | повіда́ючи povidájučy |
повіда́вши povidávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
повіда́ю povidáju |
бу́ду повіда́ти, бу́ду повіда́ть, повіда́тиму búdu povidáty, búdu povidátʹ, povidátymu |
| 2nd singular ти |
повіда́єш povidáješ |
бу́деш повіда́ти, бу́деш повіда́ть, повіда́тимеш búdeš povidáty, búdeš povidátʹ, povidátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
повіда́є povidáje |
бу́де повіда́ти, бу́де повіда́ть, повіда́тиме búde povidáty, búde povidátʹ, povidátyme |
| 1st plural ми |
повіда́єм, повіда́ємо povidájem, povidájemo |
бу́демо повіда́ти, бу́демо повіда́ть, повіда́тимемо, повіда́тимем búdemo povidáty, búdemo povidátʹ, povidátymemo, povidátymem |
| 2nd plural ви |
повіда́єте povidájete |
бу́дете повіда́ти, бу́дете повіда́ть, повіда́тимете búdete povidáty, búdete povidátʹ, povidátymete |
| 3rd plural вони |
повіда́ють povidájutʹ |
бу́дуть повіда́ти, бу́дуть повіда́ть, повіда́тимуть búdutʹ povidáty, búdutʹ povidátʹ, povidátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | повіда́ймо povidájmo |
| second-person | повіда́й povidáj |
повіда́йте povidájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
повіда́в povidáv |
повіда́ли povidály |
| feminine я / ти / вона |
повіда́ла povidála | |
| neuter воно |
повіда́ло povidálo | |