з- (z-) + дійня́ти (dijnjáty)
здійня́ти • (zdijnjáty) pf (imperfective здійма́ти) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | здійня́ти, здійня́ть zdijnjáty, zdijnjátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | зді́йнятий zdíjnjatyj impersonal: зді́йнято zdíjnjato |
| adverbial | — | здійня́вши zdijnjávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | здійму́ zdijmú |
| 2nd singular ти |
— | здійме́ш zdijméš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | здійме́ zdijmé |
| 1st plural ми |
— | здійме́м, здіймемо́ zdijmém, zdijmemó |
| 2nd plural ви |
— | здіймете́ zdijmeté |
| 3rd plural вони |
— | здійму́ть zdijmútʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | здіймі́м, здіймі́мо zdijmím, zdijmímo |
| second-person | здійми́ zdijmý |
здіймі́ть zdijmítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
здійня́в zdijnjáv |
здійня́ли zdijnjály |
| feminine я / ти / вона |
здійня́ла zdijnjála | |
| neuter воно |
здійня́ло zdijnjálo | |