знати

Carpathian Rusyn

Etymology

From Old East Slavic знати (znati), from Proto-Slavic *znati, from Proto-Indo-European *ǵneh₃-.

Verb

знати • (znaty) ?

to know

Old Church Slavonic

Etymology

From Proto-Slavic *znati, from Proto-Indo-European *ǵneh₃-.

Verb

знати • (znati) impf

to know

Conjugation

Present tense of *знати*
singular						dual						plural
азъ (azŭ)		тꙑ (ty)		тъ (tŭ)		вѣ (vě)		ва (va)		та (ta)		мꙑ (my)		вꙑ (vy)		ти (ti)
знаѭ (znajǫ)		знаѥши (znaješi)		знаѥтъ (znajetŭ)		знаѥвѣ (znajevě)		знаѥта (znajeta)		знаѥте (znajete)		знаѥмъ (znajemŭ)		знаѥте (znajete)		знаѭтъ (znajǫtŭ)

Synonyms

вѣдѣти (věděti)

Derived terms

богопознание (bogopoznanije)
знакъ (znakŭ)
знамѧ (znamę)
знаньство (znanĭstvo)
познавати (poznavati)
познание (poznanije)
познати (poznati)

Old East Slavic

Etymology

From Proto-Slavic *znati. Cognates include Old Church Slavonic знати (znati) and Old Polish znać.

Pronunciation

IPA^(key): /ˈznɑti/→/ˈznatʲi/→/ˈznatʲi/

(ca. 9^th CE) IPA^(key): /ˈznɑti/
(ca. 11^th CE) IPA^(key): /ˈznatʲi/
(ca. 13^th CE) IPA^(key): /ˈznatʲi/

Hyphenation: зна‧ти

Verb

знати (znati) impf

(transitive) to know

Conjugation

Conjugation of знати (type III verb)

Present Active Participle		Present Passive Participle	Past Active Participle	Past Passive Participle
		Singular	Dual	Plural
Present	1st	знаѭ znajǫ	знаевѣ znajevě	знаемъ znajemŭ
	2nd	знаеши znaješi	знаета znajeta	знаете znajete
	3rd	знаеть znajetĭ	знаета znajeta	знаѭть znajǫtĭ
Aorist	1st	знахъ znaxŭ	знаховѣ znaxově	знахомъ znaxomŭ
	2nd	зна zna	знаста znasta	знасте znaste
	3rd	зна zna	знаста znasta	знаша znaša
Imperfect	1st	знахъ znaxŭ	знаховѣ znaxově	знахомъ znaxomŭ
	2nd	знаше znaše	знаста znasta	знасте znaste
	3rd	знаше znaše	знаста znasta	знахѫ, знахѫть znaxǫ, znaxǫtĭ
Imperative		знаи znai	знаита znaita	знаите znaite
Cohortative		— —	знаивѣ znaivě	знаимъ znaimŭ
знаѧ znaję		знаемъ znajemŭ	знавъ znavŭ	знатъ znatŭ
L-Participle		Infinitive	Supine
зналъ znalŭ		знати znati	знатъ znatŭ

Descendants

Old Ruthenian: зна́ти (znáti)
- Belarusian: знаць (znacʹ)
- Carpathian Rusyn: зна́ти (znáty)
- Ukrainian: зна́ти (znáty)
Russian: знать (znatʹ)

References

Sreznevsky, Izmail I. (1893) “знати”, in Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ ‎ (in Russian), volume 1 (А – К), Saint Petersburg: Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences, column 991

Russian

Pronunciation

IPA^(key):

Noun

зна́ти • (znáti) f inan

genitive/dative/prepositional singular of знать (znatʹ)

Serbo-Croatian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *znati, from Proto-Indo-European *ǵneh₃-. Cognate with Bulgarian зная (znaja), Russian знать (znatʹ).

Pronunciation

IPA^(key): /znâti/
Hyphenation: зна‧ти

Verb

зна̏ти impf (Latin spelling znȁti)

(ambitransitive) to know
Знам да си алергичан на мачке. ― I know that you are allergic to cats.
(transitive) to be privy to
(transitive) to be versed in

Conjugation

Conjugation of *знати*
		singular			plural
infinitive		знати
present verbal adverb		зна̏јӯћи / зна́дӯћи
past verbal adverb		—
verbal noun		—

		1^st	2^nd	3^rd	1^st	2^nd	3^rd
present		знам / знадем	знаш / знадеш	зна / знаде	знамо / знадемо	знате / знадете	знају / знаду
future	future I	знат ћу¹ знаћу	знат ћеш¹ знаћеш	знат ће¹ знаће	знат ћемо¹ знаћемо	знат ћете¹ знаћете	знат ћē¹ знаће
future	future II	бу̏де̄м знао²	бу̏де̄ш знао²	бу̏де̄ знао²	бу̏де̄мо знали²	бу̏де̄те знали²	бу̏дӯ знали²
past	perfect	знао сам²	знао си²	знао је²	знали смо²	знали сте²	знали су²
	pluperfect³	би̏о сам знао²	би̏о си знао²	би̏о је знао²	би́ли смо знали²	би́ли сте знали²	би́ли су знали²
	imperfect	знах	знаше	знаше	знасмо	знасте	знаху
conditional	conditional I	знао бих²	знао би²	знао би²	знали бисмо²	знали бисте²	знали би²
conditional	conditional II⁴	би̏о бих знао²	би̏о би знао²	би̏о би знао²	би́ли бисмо знали²	би́ли бисте знали²	би́ли би знали²
imperative		—	знај	—	знајмо	знајте	—
active past participle		знао m / знала f / знало n			знали m / знале f / знала n
passive past participle		знан m / знана f / знано n			знани m / знане f / знана n

¹ Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic.
² For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively.
³ Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (“to be”) is routinely dropped.
⁴ Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (“to be”) is routinely dropped.
*Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.

Derived terms

до̀знати (“to find out”)
зна́нац m (“acquaintance”)
зна̏но̄ст f (“science”)
зна́ње n (“knowledge”)
по̀знати (“to know, have knowledge of; to recognize, make out”)
препо̀знати (“to recognize”)
прѝзнати (“to acknowledge, recognize; to own, confess; to admit; to concede the claim; to appreciate; to plead guilty”)
раза̀знати (“to distinguish, make out, differentiate”)
распо̀знати (“to tell apart, recognize, discern, make out”)
са̀знати (“to find out, come to know”)
спо̀знати (“to comprehend, conceive; to become aware or cognizant of; to learn”)
упо̀знати (“to get acquainted with; to meet, get introduced to; learn; experience”)

Ukrainian

Etymology

From Middle Ukrainian знати (znaty), from Old East Slavic знати (znati), from Proto-Slavic *znati, from Proto-Indo-European *ǵneh₃-. Cognate with Carpathian Rusyn зна́ти (znáty), Russian знать (znatʹ), Belarusian знаць (znacʹ), etc.

Pronunciation

IPA^(key):
Audio: (file)
Rhymes: -ate
Hyphenation: зна‧ти

Verb

зна́ти • (znáty) impf (perfective зазна́ти)

to know
Я не зна́ю. ― Ja ne znáju. ― I don't know.

Conjugation

Conjugation of зна́ти, знать (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	зна́ти, знать znáty, znatʹ
participles	present tense	past tense
active	знаючий znajučyj	—
passive	—	зна́ний znányj impersonal: зна́но znáno
adverbial	зна́ючи znájučy	зна́вши znávšy
	present tense	future tense
1st singular я	зна́ю znáju	бу́ду зна́ти, бу́ду зна́ть, зна́тиму búdu znáty, búdu znátʹ, znátymu
2nd singular ти	зна́єш znáješ	бу́деш зна́ти, бу́деш зна́ть, зна́тимеш búdeš znáty, búdeš znátʹ, znátymeš
3rd singular він / вона / воно	зна́є znáje	бу́де зна́ти, бу́де зна́ть, зна́тиме búde znáty, búde znátʹ, znátyme
1st plural ми	зна́єм, зна́ємо znájem, znájemo	бу́демо зна́ти, бу́демо зна́ть, зна́тимемо, зна́тимем búdemo znáty, búdemo znátʹ, znátymemo, znátymem
2nd plural ви	зна́єте znájete	бу́дете зна́ти, бу́дете зна́ть, зна́тимете búdete znáty, búdete znátʹ, znátymete
3rd plural вони	зна́ють znájutʹ	бу́дуть зна́ти, бу́дуть зна́ть, зна́тимуть búdutʹ znáty, búdutʹ znátʹ, znátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	зна́ймо znájmo
second-person	знай znaj	зна́йте znájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	знав znav	зна́ли znály
feminine я / ти / вона	зна́ла znála
neuter воно	зна́ло ználo

Derived terms

знання́ n (znannjá)
зна́тися impf (znátysja)

Prefixed verbs

визнава́ти impf (vyznaváty), ви́знати pf (význaty)
впізнава́ти impf (vpiznaváty), впізна́ти pf (vpiznáty)
дізнава́тися impf (diznavátysja), дізна́тися pf (diznátysja)
зазнава́ти impf (zaznaváty), зазна́ти pf (zaznáty)
зізнава́тися impf (ziznavátysja), зізна́тися pf (ziznátysja)
пізнава́ти impf (piznaváty), пізна́ти pf (piznáty)
розпізнава́ти impf (rozpiznaváty), розпізна́ти pf (rozpiznáty)

References

Melnychuk, O. S., editor (1982–2012), “знати”, in Етимологічний словник української мови (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “знати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“знати”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
“знати”, in Словник.ua (in Ukrainian)

знати

Carpathian Rusyn

Etymology

Verb

Old Church Slavonic

Etymology

Verb

Conjugation

Synonyms

Derived terms

Old East Slavic

Etymology

Pronunciation

Verb

Conjugation

Descendants

References

Russian

Pronunciation

Noun

Serbo-Croatian

Etymology

Pronunciation

Verb

Conjugation

Derived terms

Further reading

Ukrainian

Etymology

Pronunciation

Verb

Conjugation

Derived terms

References

Wikious

Boobota

Sagapedia